Світлій пам'яті мучеників 33-го присвячується...

Нехай не згасне пам’яті свіча

(література про голодомор 1932-1933 років в Україні)

Історія свідчить: факти і люди

Пам'ять… це нескінченна книга, у яку зафіксовано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок в ній написано криваво-чорними письменами: читаєш і здригаєшся від жаху. Особливо вражають ті, де викарбовано слова про голод, що безжально косив життя селян. Про ті часи, коли чорні крила голодомору обіймали багаті чорноземи України, змусивши одних помирати страшною голодною смертю, інших – з потьмареним розумом – піддатись жорстоким канібальським звичаям.

Найтрагічніша сторінка української історії відображена в документальних та архівних матеріалах, в свідченнях тих, хто вижив. Тема голодомору 1932-1933 років в Україні не залишила байдужим людство.

Книга Роберта Конквеста «Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор» вперше вийшла в світ в 1986 році. Це одна з найгрунтовніших праць, яка була написана в часи, коли в більшості країн світу не визнавали навіть сам факт існування тих жахливих подій.

На сьогодні зібрана велика доказова база геноциду українського народу під час голодомору 1932-1933 років. Книги про голод 30-х років очима істориків, мовою документів розповідають про головні причини найжахливішої  і найбільшої за масштабом трагедії, який пережив український народ. Розкривають тло трагедії, наголошують на її штучності, доводять, що творцями голодомору була верхівка комуністичної партії на чолі з Й. Сталіним. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України.

Книги, які є в фондах нашої бібліотеки, на основі архівних джерел та свідчень очевидців розкривають причини, масштаби та наслідки Голодомору. В них публікуються реєстр архівних документів, перелік населених пунктів, мешканців, які постраждали під час голодомору.

Антиукраїнська політика сталінського режиму, що призвела до голодомору, не минула і наш край. На Полтавщині тоді загинуло від голоду понад 30 тисяч людей. Але пошуки постраждалих тривають і знаходяться не тільки поодинокі імена, але й цілі родини, навіть хутори, раніше невідомі.

За радянської влади тема голодомору була заборонена, але це не означає, що про неї не писали. Найсуворіша заборона не могла змусити забути спогади про голод. Все передавалося від покоління до покоління і знайшло відображення в усній народні творчості, в гірких піснях, в художніх творах письменників.

Збірка «Народні оповідання» містить, записані відомим збирачем фольклору М. Зінчуком, спогади багатьох людей про безневинну загибель мільйонів простих трударів у катівнях ГУЛАГУ, на далекому засланні, під час жорсткого голодомору 1932-1933 років.

Твори, написані «за гарячими слідами» голодомору, часто лишалися в записниках, згодом – у закритих архівах. Одні письменники вдавалися до «езопівської мови», інші знаходили в собі сили і мужність писати гранично відверто.

Першим, хто сказав світові правду про 1933 рік, його причини і наслідки, став Улас Самчук, автор роману «Марія».

Чи не найповніше трагічні картини розп’яття української душі на Голгофі 1933 року зобразив Василь Барка у повісті «Жовтий князь». На еміграції про трагедію голоду в Україні писав Євген Маланюк у поезії «Року Божого 1933». Автобіографічна повість Івана Кирія «Голодна весна» - то страшний документ свідчення сталінського злочину проти українського народу.

В радянській українській літературі тема ця була суворо заборонена, хоча письменникам України вона боліла, мабуть, найбільше. Завуальовано до неї насмілився звернутися Михайло Стельмах у романі «Чотири броди». Спочатку не зауважили, «пропустили», а коли схаменулися, наклали заборону – 10 років не друкували… Василеві Земляку не поталанило відразу: «крамольні сторінки» вилучили з тексту без будь-яких пояснень. Встиг створити свій твір «Голодомор» Євген Гуцало. Микола Руденко поему «Хрест», написав у київській божевільні, де тримали письменника у 70-х роках, і продажні лікарі намагалися довести, що то все вигадки нездорової людини, що ніякого голодомору не було.

Тему голодомору порушували Юрій Клен, Федір Потушняк, Тодось Осьмачка та інші. Деякі книги з’явилися тільки в роки перебудови, хоч були написані набагато раніше. Книга А. Дімарова «Тридцяті» чекала виходу в світ 22 роки. Тільки у 1992 році опублікована збірка поезій А. Сазанського «Тридцять третя сльоза» - частина чернетки, знищеної у 1975 році. І таких творів існує дуже багато, а сам перелік авторів – нескінченний: В. Підмогильний, О. Кобець, А. Гудима, Ольга Мак, К. Ластівка, А. Мельничук, А. Любченко, М. Понеділок, В. Трубай, О. Гончар, І. Стаднюк...  Прізвища письменників, котрі писали про голод, і назви їх творів можна б озвучувати годинами. Всі вони з суворою правдивістю розповідають про геноцид в Україні, здійснений сталінським більшовицьким режимом. Про це пише і  Микола Петренко у своїх новелах і віршах, зібраних у книгу «Сни про окраєць хліба», уродженець міста Лохвиці,  який у семирічному віці пережив всі жахи голодомору.

Велика кількість документальних творів, художніх оповідань, віршів про голодні часи розсипана в книгах багатьох авторів, які не визначали собі тему Голодомору головною, але оминути її не змогли.

Осмислення найбільшої української трагедії минулого століття триває. Такі твори треба читати. Їх неможливо переповісти. Тільки пережитий біль вилікує душі від байдужості, безпам’ятства і забуття.

Народ, який не пам'ятає своєї історії, приречений повторювати трагічні помилки знову і знову. Ми не можемо вирвати жодної сторінки із книги буття народу. Невідомо, що принесе нам завтрашній день, але пам'ятаймо, що минуле - це застереження на майбутнє.

Список використаних джерел

Історія свідчить: факти і люди

Борисенко, В.К. Свіча пам’яті [Текст]: усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках /В.К. Борисенко. – К.: ВД «Стилос», 2007. – 288 с.

Василенко, В. Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду [Текст]: правова оцінка /В.Василенко. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2009. – 48 с.

Волик, Л. Живопис роду [Текст]: етносоціокультурна розвідка /Лариса Волик. – Полтава.: ВАТ «Видавництво «Полтава», 2007. – 139 с.

Голодомор: Геноцид українського народу 1932-1933 [Текст] /Український інститут національної пам’яті. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2008. – 23 с.

Голодомор 1932-1933 [Текст]: Комуністичний геноцид в Україні / Український інститут національної пам’яті. – 2014. – 36 с.: іл.

Дудник, І. Токарі. Погляд у минуле [Текст]: добірка історичних розвідок /Іван Дудник. – Червонозаводське.: ФоП «Бредун Р.А.», 2013. – 262 с.

Злочин [Текст] /Упоряд. Петро Кардаш. – Мельбурн; К.: Вид-во «Фортуна», 2003. – 557 с.:іл.

Капустян, Г.Т. пам’ять 33-го кличе молодих [Текст]: сповіді свідків і слово історика /Ганна Капустян. – Кременчук.: Видавець ПП Щербатих О.В., 2017. – 600 с.

Книга скорботи України [Текст]: Голодомор: Полтавська обл. – Полтава.: АСМІ, 2007. – 503 с.

Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929 – 1933 [Текст]: Збірник документів і матеріалів /Центр по дослідженню історії та культури Полтавської облдержадміністрації. – Полтава.: Гротеск, 1997. – 264 с.

Лиха коса голодомору: 1932-1933 [Текст] /Упорядн. П.П.Панченко. – К.: Україна, 2008. – 432 с.

Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні [Текст]. – К: Вид-во ім. Олени Теліги, 2008. – 1000 с.: іл.

Убийвовк, Л. Село моє голубине, для мене ти єдине [Текст] /Любов Убийвовк. – Полтава.: Вид-во «Форміка», 2009. – 79 с.

Український голокост 1932-1933 [Текст]: свідчення тих, хто вижив. У 3 томах /За ред. Ю. Мицика. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005-2006

Український хліб на експорт: 1932-1933 [Текст] /КНУ ім. Т.Шевченка; Центр українознавста. – К.: ПП Сергійчук М.І., 2006. – 432 с.

Шуйський, І.В., Полянецький, В.А. Голодомор у першій столиці [Текст] /І.В Шуйський, В.А. Полянецький. – Х.: ТОВ «Шанс», 2008. – 286 с.

Тема голодомору 1932-1933 років в художній літературі

Барка, В. К. Жовтий князь [Текст]: повість / В. К. Барка. – К.: Наукова думка, 2001. - 298 с.

Кирій І. Голодна весна [Текст]: автобіографічна повість / І. Кирій; передм. С.П. Колесника ; худож. С.Л. Коштелянчук. — К. : Молодь, 1993. — 255 с.

Народні оповідання [Текст] / Упоряд. М. Зінчук. - К.: Муз. Україна, 1993. – 96 с.

Петренко, М. Сни про окраєць хліба [Текст] /Микола Петренко. – Полтава.: ВАТ «Видавництво «Полтава», 2008. – 124 с.

Осьмачка, Т. Ротонда душогубців [Текст]: оповідання /Тодось Осьмачка. – К.: Укр. письменник, 2008. – 287 с.

Сазанський, А. Тридцять третя сльоза [Текст]: поезія /А. Сазанський. – Миргород, 1992

Самчук У. Марія [Текст]: повість / У. Самчук. — К.: Знання, 2015. — 176 с. — (Скарби).

Стельмах, М. Вибрані твори у 2-х томах  [Текст]: Том 1. Чотири броди [роман] /Михайло Стельмах. – К.: «Укр. письменник», 2003. – 594 с.

Джерела із інтернету

Література про Голодомор [Електронний ресурс]. – Радіо Свобода. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/1353915.html

Тема голодомору в українській прозі і поезії [Електронний ресурс]. – Освіта.UA. – Режим доступу: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/14050/

Письменники і поети про Голодомор [Електронний ресурс]. – Сайт Державної бібліотеки України для юнацтва. – Режим доступу: http://memorial.4uth.gov.ua/famine-of-1932-33/writers-and-poets-of-famine