Стежками болю і мук
Чим
яскравіш
Кремля
світили зорі,
Чим
дужче вождь про щастя дув у вуса,
Народ
Вкраїни від голодомору
Мільйонами
в землі перевернувся.
М. Московка
Найтрагічнішою сторінкою української історії є голодомор 1932-1933років, який забрав за різними підрахунками близько 9 млн. життів.
Національна пам'ять формує національну свідомість. Без національної пам’яті немає майбутнього нації. Задля збереження та вшанування пам’яті невинно убієнних українських селян Червонозаводська міська бібліотека №1 провела годину пам’яті "Стежками болю і мук" для студентів першого курсу Лохвицького технологічного технікуму ПДАА.
Бібліотекарі, Єрмакова Л.М., Матяш А.В., Лисенко Н.О., разом з присутніми пойшли стежками болю і мук страшного голодомору на родючих чорноземах України, на безмежних
ланах і полях, всіяних житом і пшеницею, на дбайливо доглянутих городах з
рясним врожаєм. Чому вмирали? Бо в людей забрали все. Все до останнього колоска,
до останньої зернини. Це
було не стихійне лихо, а умисно підготовлений голодомор.
Тому наш найсвятіший обов’язок сьогодні
– зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і
ненароджених. Ніхто не має права про це забути.
Книжкова виставка "Ти кажеш, не було годомору?.." детально розкрила причини і наслідки сталінського геноциду проти українського народу.
Хвилиною мовчання
вшанували пам’ять жертв голодомору. Щоб для всіх людей доброї волі
ця хвилина скорботи стала актом поминання і перестороги. Щоб подібне не
повторилося ніколи.
Немає коментарів:
Дописати коментар