Пам'ять про Голодомор

     Голодомор 1932–1933 років — одна з найтрагічніших сторінок в історії України. Це був штучно створений голод, організований радянською владою з метою зламати опір українського селянства та придушити національне прагнення до самостійності. Внаслідок свідомих дій керівництва СРСР мільйони українців загинули протягом лише кількох місяців.

     Щороку в четверту суботу листопада український народ та світова спільнота вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років – акту геноциду, скоєного комуністичним тоталітарним режимом, а також масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років. У 2025 році цей День пам’яті та скорботи припадає на 22 листопада. Це день, коли мільйони українців запалюють у своїх вікнах Свічу Пам'яті, єднаючись у спільній жалобі.

     Бібліотеки Заводської громади традиційно долучилися до всеукраїнського вшанування пам’яті жертв голодомору, провівши низку тематичних заходів.

     Публічна бібліотека Заводської міської ради презентувала для своїх відвідувачів виставку-інсталяцію, що через візуальні образи та документи відображала трагедію українського селянства та стала простором для осмислення масштабів злочину.

     Бодаквянська сільська бібліотека-філія організувала книжково-ілюстративну виставку «Чорна тінь Голодомору». В рамках цієї виставки була проведена ретроспекція геноциду «Колосок, вартістю в життя», де детально розповідалося про «Закон про п'ять колосків» та інші репресивні механізми, що цілеспрямовано знищували українських хліборобів.

     Кульмінацією стало вшанування пам'яті невинних жертв хвилиною мовчання та запаленими свічками, як символами душ, чиї життя забрав штучно організований голод.

     Пісківська сільська бібліотека-філія провела Годину пам'яті «Сколихнулась Україна від скорботи і жалю». Учасники мали змогу прослухати розповідь про найстрашніший голодомор ХХ століття – справжню національну катастрофу і геноцид, спрямований на знищення української ідентичності та селянства як її носія. Особливу цінність мали розповіді присутніх, які поділились свідченнями своїх рідних – безпосередніх очевидців трагедії. Ці усні історії є безцінними для збереження пам'яті поколінь.

     Голодомор 1932–1933 років тривав 17 місяців, і його пік припав на весну 1933 року, коли, за оцінками істориків, в Україні щохвилини помирало 17 людей, щогодини — 1000, і майже 25 000 — щодня.

     Сучасні наукові дослідження, проведені демографами та істориками, вказують на те, що демографічні втрати України від надсмертності внаслідок Голодомору становлять від 3,9 до 7 мільйонів осіб, хоча деякі експерти оперують і вищими цифрами (до 10,5 млн жертв в УСРР та місцях компактного проживання українців у СРСР). Важливо враховувати, що Голодомор забрав життя в основному українських селян, які чинили опір примусовій колективізації.

     Бібліотеки Заводської громади, провівши тематичні виставки-інсталяції та години пам'яті, детально висвітлили механізми геноциду та забезпечили простір для осмислення трагедії, щоб ця національна катастрофа ніколи не була забута.