Українська хустка з давніх-давен вважалася головним оберегом, символом любові та злагоди. Хустка супроводжувала людину протягом усього життя — від народження і хрестин до поховання та поминання. Нею обдаровували кумів під час хрестин і весіль. Для жінки хустка була оберегом, оскільки захищала волосся володарки від навороту та злого ока.
Власноруч вишитою хусткою дівчина перев’язувала хлопця, що йшов до війська, щоб легким був його шлях і швидшою дорога додому; щоб не забував на чужині про її кохання. Якщо козак гинув, то саме цією вишитою хусткою під час поховання йому прикривали очі, «щоб орел очей не виймав».
Хустку широко використовували під час заручин. Дівчина затикала її за пояс на знак згоди вийти заміж. Також нею перев’язували нареченого та сватів. Під час весілля — дружб, наречених, жінок-родичок. Щоб життя було світлим, молодих вводили до хати та заводили за святковий стіл, використовуючи білу хустку.
На Волині існував звичай подвійного покривання хусткою. Спочатку дівчину покривали в домі її батьків. Потім в домі молодого свекруха знімала ту хустку, кидала у вогонь і покривала молоду своєю хусткою.
На Півдні хустку для покривання молодої найчастіше купували батьки або хрещені. Як правило, її не вдягали, тримаючи для сумного обряду поховання. Вона була родинною реліквією, що передавали з покоління в покоління.
Щороку 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з'явилося 2019 року, покликане об'єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій. Цього дня по всій країні відбуваються флешмоби та майстеркласи, учасники яких діляться яскравими фото в соцмережах.
Немає коментарів:
Дописати коментар